Facebook-Vector-Icon youtube-logo-icon-314

№ п/п

Прізвище, ім’я, по-батькові посадової особи

Посада

Дні та години прийому

1.

Левчук Оксана Андріївна

В.о. начальника Володимир - Волинської ОДПІ

I,II та IV середа місяця,

з 14.00 до 16.00

2.

Фєдіна

Наталія Миколаївна

Заступник начальника –начальник Локачинського відділення

II та IV вівторок

з 11.00 до 13.00

3.

Денисенко

Володимир Іванович

Заступник начальника –начальник Нововолинського відділення

І та ІII п’ятниця місяця

з 9.00 до 13.00

4.

Демосюк

Сергій Олексійович

Заступник начальника –начальник Іваничівського відділення

II та IVп’ятниця місяця

з 9.00 до 13.00

5.

За посадою

Завідувач сектору податків і зборів з фізичних осіб

Понеділок

14.00 до 18.00

6

За посадою

Начальник відділу обслуговування платників

Середа

з 14.00 до 18.00

7

За посадою

Головний державний інспектор по роботі з персоналом

Вівторок

з 14.00 до 18.00

8

За посадою

Головний державний інспектор з питань матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури

Понеділок

14.00 до 18.00

У травні українці матимуть 21 робочий день та 10 вихідних

Відповідно до статті 73 КЗпП  у  2018 році встановлено, зокрема, такі святкові і неробочі дні:

  • 1 травня - День праці;
  • 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
  • один день (неділя) - Трійця.

Водночас для створення сприятливих умов для святкування  Кабмінрозпорядженням від 11.01.2018 р. №1-р  рекомендуєпрацівникам підприємств, установ та організацій, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя),перенести робочі дні з понеділка 30 квітня на суботу 5 травня. Таким чином, на початку місяця будемо мати одразу чотири вихідних - з 28 квітня по 1 травня.

Звертаємо увагу, розпорядження про перенесення робочих днів має рекомендаційний характер. Остаточне рішення про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві приймає власник або уповноважений ним орган (керівник) підприємства шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Крім того, ще три вихідні поспіль чекають нас наприкінці травня. Адже релігійне свято Трійця цьогоріч припадає на 27 травня. А згідно з  частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день співпадає з вихідним днем, то такий вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого. Таким чином, вихідний у неділю 27 травня буде перенесено на понеділок, 28 травня.

Таким чином, у травні загалом будемо мати: календарних днів - 31; робочих днів - 21; вихідних днів - 10 (з них три святкові)

Норма робочого часу у травні залежатиме від того, чи дослухається роботодавець рекомендацій від Кабміну щодо перенесення робочих днів. 

Якщо не дослухається, і субота 5 травня буде для його працівників вихідним днем, то норма робочого часу у травні становитиме.

  • при 40-годинному робочому тижні - 159,0;
  •  при 36-годинному робочому тижні - 144,0;
  • при 24-годинному робочому тижні - 96,0.

8 травня робочий день при 40-годинному робочому  тижні буде скорочено на 1 годину.

Порядок розрахунку норми тривалості робочого часу на підприємстві у 2018 році можна переглянути тут >>>

Якщо рекомендації КМУ будуть застосовані, то норма робочого часу у травні збільшиться на кількість робочих годин, які працівники мали відпрацювати у понеділок 30 квітня  (оскільки це напередодні святкового дня, то кількість годин в цей день при 40-годинному робочому  тижні теж мала бути скорочена на 1 годину): 

  • при 40-годинному робочому тижні - 166,0;
  • при 36-годинному робочому тижні - 151,2;
  • при 24-годинному робочому тижні - 100,8.

Як будуть працювати Центри обслуговування платників ДФС?

Згідно з повідомленням ДФС:

  • 28 квітня, 5 травня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13:00;
  • 30 квітня 2018 року –  робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 17:00;
  • 8 травня 2018 року – робочий день скорочено на одну годину;
  • 29 квітня, 1 та 9 травня 2018 року – вихідні дні.

Як працюватимуть банки 

Рішенням НБУ від 13.02.2018 р. №89-рш встановлено регламент роботи системи електронних платежів НБУ та банківської системи України у зв’язку з перенесенням робочих днів у 2018 році. Про це ми повідомляли тут>>

Зокрема, дні роботи системи електронних платежів НБУ переносяться з понеділка 30 квітня на суботу 5 травня. За потреби 30 квітня банки можуть здійснювати касові операції з клієнтами без відкриття операційного дня банку.

 Про роботу банків 5 травня 2018 року Нацбанк розповів в окремому листі від 18.04.2018 р. №40-0006/21855.

 

 

Автор:
«Дебет-Кредит»

За останніми даними, податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік по м. Володимиру-Волинському та району подали 335 громадян. Із загальної кількості декларантів доходи, що перевищують 1 мільйон гривень,  вказали  3 громадянина.

Деклараційна кампанія добігає до завершення. Проте, ще не всі, хто мав обов’язково задекларувати свої минулорічні статки, подали декларацію.

У Володимир-Волинській ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області наголошують на необхідності своєчасного виконання конституційного обов’язку тими громадянами, які відповідно до вимог Податкового кодексу України, мають зобов’язання подати таку декларацію.

Фахівці Центру обслуговування платників податкової інспекції нададуть необхідну консультаційну допомогу в заповненні декларації. Останній день подання декларації – 02.05.2018.

За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

З 01.01.2018 вторинні водокористувачів не є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подавали податкові декларації з рентної плати (далі – декларація) разом з Додатком (ами) 5 наростаючим підсумком з початку року за 2017 рік.

За наступні податкові періоди вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком (ами) 5. При цьому заяву про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подається.

Відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797 - VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Водний кодекс) водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (п.п. 37.3.4 п. 37.3 ст. 37 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації.

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

Фахівці  ДФС нагадують, що частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є, зокрема, особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Джерело: https://epodatok.com.ua/ua

Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об’єкта спадщини.

Відповідно до ст. 1302 глави 90 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно із ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1307 ЦКУ на майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.

Згідно зі ст. 334 глави 24 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.

Відповідно до ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема, спадкове майно, підлягає державній реєстрації.

Отже, право власності у набувача на таке майно виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень глави 89 ЦКУ, якою визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема, внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.23).

                                                   За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Громадян, котрі в минулому році отримували доходи в іноземній валюті, запрошують подати Податкову декларацію за 2017 рік.

У Володимир-Волинській ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області звертають увагу, що відповідно до норм Податкового кодексу України сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку. Визначити до сплати суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору кожному декларанту допоможуть фахівці ДФС.  

Щоб правильно встановити суму доходів, які треба задекларувати в національній валюті, громадянин повинен перерахувати отримані іноземні доходи за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отож, громадянам, котрі в минулому році отримували іноземні доходи, зокрема під час працевлаштування на сезонних роботах за кордоном, не треба зволікати з поданням декларації.

Звертаємо увагу, що за підсумками 2017 року сума іноземного доходу оподатковується податком на доходи за ставкою 18%. Військовий збір розраховується фізичними особами самостійно за ставкою 1,5% об’єкта оподаткування.

У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи та військового збору.

Декларацію за 2017 рік необхідно подати до 1 травня 2018 року.

Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за 2017 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2018 року.

                                                                           За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

 

Володимир-Волинська  ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області повідомляє, що  до загальномісячного або річного доходу платника податку включається дохід від надання майна у лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння або користування).

Згідно із пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельного паю є орендар.

Податковий агент зобов'язаний утримувати податок із суми таких доходів використовуючи ставки податку та збору, визначені ст.167 та п.161 підрозд.10 розд.ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У 2018 році ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс., а військового збору – 1,5 відсотка.

Громадяни, які отримали у 2017 році доходи від надання в оренду земельного паю орендарю (суб’єкту господарювання-фізичній особі), повинні подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Тобто, власник земельного паю-орендодавець повинен самостійно нараховувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

Крім того, громадяни, які самостійно обробляють земельні ділянки, надані їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого сільського господарства, земельні частки (паї), виділені у натурі, сукупний розмір яких перевищує 2 га, повинні декларувати доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції. Такі доходи, також, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором – за ставкою 1,5 відсотка.

Декларацію за 2017 рік орендодавцям, які надають в оренду паї фізичним особам або отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, необхідно подати до 1 травня 2018 року.

                                                               За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. До паспорта  варто внести інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Ці вимоги обов’язково повинні виконати майбутні абітурієнти  спеціальних та вищих навчальних закладів з тим, щоб не мати труднощів з поданням документів для вступу, - наголошують у Володимир-Волинській ОДПІ  Головного управління ДФС у Волинській області.

Відповідно до частини сьомої  статті 21 Закону України від 20.11.2012 №5492 «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема, про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.

Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу та п. 1 розділу VII Положення  про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб- платників податків, затвердженого  наказом Мінфіну України від 29.09.2017 №822 (далі - Положення №822),  фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи — платника податків за формою № 1ДР (далі - Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народ­ження, місце проживання, громадянство).

Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, пік­лувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видано не українською мовою, необхідно подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишилися без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення   №822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, — до будь-якого контролюючого органу.

Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контро­люючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продов­жено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.

                                                                     За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Володимир-Волинська ОДПІ Головного управлінняДФС у Волинській областіповідомляє, що 16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Змінами, внесеними Наказом №7, зокрема передбачено, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

           Наказ №7 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.03.2018 №021.

                                                                                   За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ