Державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100-відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви.

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ. Але, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву, в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.08.01).

За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, з 8 травня повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу від продажу, - звертають увагу суб’єктів підприємництва у Володимир-Волинській ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області.

Така вимога випливає із законодавчих новацій відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Застосовувати РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Платники податків повинні врахувати, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231"Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Звертаємо увагу споживачів, котрі планують придбати техніку, а також представників бізнесу, котрі зобов’язані застосовувати РРО, що до технічно складних побутових товарів належать вісім груп, а саме: «Вироби із чорних металів», «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини», «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису

або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя», «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання», «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя», «Годинники всіх видів та їх частини», «Музичні інструменти; їх частини та приладдя», «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 103.19).

                                                    За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Фахівці Володимир-Волинької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області повідомляють, що з 25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон).

Зокрема, Законом спрощено оформлення спадщини для найближчих родичів спадкодавця, які з 1 січня 2017 року мають право на спадкування, а саме: встановлено, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб об’єкти спадщини, які успадковуються не тільки членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї другого ступеня споріднення.

Водночас, Законом встановлено, що у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. Також не проводиться оцінка об’єктів, подарованих платнику податку, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою.

Разом з цим, доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України для оподаткування додаткового блага, тобто за ставкою 18 відсотків.

Нагадаємо, що з оновленим текстом Кодексу можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Довідково: Закон опубліковано 24.03.2017 в газеті «Голос України» № 54.

                                                    За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Щоб впорядкувати торгівлю підакцизною групою товарів на території обслуговування Володимир-Волинської ОДПІ при органах місцевого самоврядування створено спеціальні комісії, які віднедавна щотижня здійснюють обстеження місць реалізації підакцизної груп товарів.

Два тижні роботи таких комісій  у м. Володимир-Волинський  і Нововолинськ, а також у районах, що на території обслуговування Володимир-Волинської ОДПІ засвідчили, що підприємці, котрі пропонують споживачеві горілчаний та тютюновий товар не завжди дбають про придбання ліцензії, легалізацію найманих працівників та сплату податку на нерухоме майно, –  За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Зокрема, із 42 об’єктів здійснення діяльності податківці в складі спеціальної комісії при Володимир-Волинській міській раді у семи підприємців виявили очевидну невідповідність між працевлаштованими працівниками та обсягам виконуваної роботи торговельних закладів. У 27 підприємницьких структур під час обстеження встановлено наявність нерухомого майна, на яке податок на нерухоме майно не нараховувався і не сплачувався.  Відтак, цим представникам бізнесу вже надіслано листи з рекомендаціями негайно привести свою діяльність до вимог чинного законодавства.

Тим часом, у Володимир-Волинському районі із 26 об’єктів здійснення діяльності в 11 випадках встановлено факти невідповідності чисельності працюючих до реальних потреб торговельних закладів. А 20 бізнесменів володіють майном, але не декларують податок на нерухоме майно та, відповідно, його не сплачують.

Такими ж недисциплінованими в питаннях офіційного працевлаштування виявилися окремі підприємці м. Нововолинськ.  Проведено 38 обстежень місць торгівлі. Новововолинські підприємці після діалогу з податківцями подали відомості про прийняття на роботу 19 найманих працівників.

В Іваничівському районі зусиллями податківців легалізовано підприємницьку діяльність 9 осіб та працю 4 найманих працівників,  виявлено 6 фактів несплати податку на нерухомість.

 За результатами обстежень Локачинського району виявлено, що у 22 суб’єктів господарювання  відсутні підтверджуючі документи на право власності нерухомого майна та земельної ділянки на місці здійснення підприємницької діяльності. Таким представникам бізнесу надіслано листи щодо надання підтверджуючих документів.

Як засвідчили обстеження 37 місць торгівлі на Горохівщині, місцеві підприємці теж допускають типові порушення. Зокрема, за рекомендаціями фахівців ДФС 16 підприємців оформили трудові відносини з 19 найманими працівниками, а один бізнесмен придбав роздрібні ліцензії на право торгівлі алкоголем і тютюном.

У кожному районі є можливості  для залучення коштів в бюджети громад – у цьому переконують перші результати роботи спеціальних комісій, покликаних навести лад в місцях реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів. В ГУ ДФС у Волинській області пропонують до роботи таких комісій залучити не лише спеціалістів, посадовців, а й представників громадськості, активна громадянська позиція яких поряд з висновками фахівців  сприятиме повній детінізації ринку підакцизу. Відтак, споживач отримає якісний товар, громадяни – офіційне працевлаштування та соціальні гарантії, а бюджети – додатковий фінансовий ресурс.

На виконання статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» органами ДФС здійснюється внесення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Для внесення до Реєстру сільськогосподарський товаровиробник подає заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру (форма № 1-РОБД).

Заява може бути подана у паперовому вигляді до податкової інспекції за основним місцем обліку або засобами електронного зв’язку в електронній формі (через Електронний кабінет платника або «Єдине вікно подання електронної звітності»).

Заява, яка прийнята до розгляду, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня її отримання. За результатами розгляду Заяви контролюючий орган або вносить сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, або вмотивовано відмовляє у внесенні до Реєстру або звертається до заявника з пропозицією подати нову заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Інформація про результати розгляду заяв розміщується у приватній частині Електронного кабінеті платника. Дані Реєстру оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (у відкритій частині Електронного кабінету платника).

 Перелік нормативно-правових актів з питань подання заяв для внесення до Реєстру 

Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» (пункти 2.15, 2.25 статті 2, стаття 161);

Податковий кодекс України (підпункт 191.1.91 пункту 191.1 статті 19 розділу І, пункт 51 підрозділу 2 розділу ХХ);

Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 179;

Наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації».

                                                         За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Володимир-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській областіінформує, що відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату» (далі - Закон) з 01.04.2017 набирають чинності положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо порядку надання індивідуальних податкових консультацій (далі консультацій).

     Так, статтями 52 та 53 Кодексу суттєво змінено строки та порядок надання консультацій, встановлено вимоги як до форми запиту на отримання консультації, так і консультації, запроваджено Єдиний реєстр консультацій.

     Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу письмовий запит на отримання консультації обов’язково повинен містити такі реквізити як:

    найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

   код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків;

дату підписання звернення.

 У разі, якщо звернення платника податків, не відповідає зазначеним вимогам, консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки передбачені законом України «Про звернення громадян».

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу визначено, що строк надання консультації становить 25 календарних днів з можливістю продовження такого строку, але не більш ніж на 10 календарних днів з обов’язковим повідомленням про це платника податків.

Консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Відповідно до пункту 53.1 статті 53 Кодексу консультація, яка не внесена до Єдиної бази консультацій не звільняє платника податків від відповідальності (фінансові, штрафні санкції та/або пеня).

Зауважуємо, що як і раніше, державні податкові інспекції мають право надавати тільки усні податкові консультації.

                                         За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Володимир-Волинська ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області повідомляє, що за наявною інформацією на території громади міста триває масова незаконна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами. Найбільш поширені точки масового продажу знаходяться за наступними адресами :         м. Володимир-Волинський, вул. 20-го липня 8А; вул. Устилузька, вул. Академіка Глушкова, вул. Драгоманова.

      Завдяки активній громадянській позиції жителів міста Володимир-Волинська ОДПІ отримує звернення громадян з проханням вжити заходи щодо припинення незаконної торгівлі підакцизними товарами.

     Однак, на сьогоднішній день Володимир-Волинська ОДПІ не має повноважень для оперативного і якісного втручання та блокування нелегальної торгівлі.

      Так,  з 01 січня 2017 року за районними податковими інспекціями закріплено функції по обліку платників податків, об’єктів оподаткування та надання сервісних послуг. Таким чином, ОДПІ наділена повноваженнями лише моніторингу об’єктів оподаткування на території громади та проведення масово-розяснювальної роботи.

 Разом з тим зазначаємо, що збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів є кримінальним злочином та підпадає під дію статті 204 Кримінального кодексу України : «незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою».

Пунктом 134 закону №1797-VIII від 21 грудня 2016 року  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» виключено розділ XVIII² "Податкова міліція" з Податкового кодексу України, тобто на сьогоднішній день, правові підстави для діяльності податкової міліції юридично не врегульовані, про що свідчить численна судова практика, якою слідчим податкової міліції відмовляють у проведенні слідчих та оперативних дій.

Таким чином, єдиним органом, який наділений повноваженнями ефективного та своєчасного реагування на незаконну торгівлю підакцизними товарами є Національна поліція включно з її територіальними органами.

Враховуючи масовість нелегальної реалізації підакцизних товарів як явища, та з метою оперативного реагування на незаконну торгівлю, просимо громадян напряму звертатись до ГУ Національної поліції у Волинській області.

Додатково повідомляємо, що Ваші звернення, адресовані Володимир-Волинській ОДПІ,  будуть переадресовані до ГУ Національної поліції у Волинській області та в інформаційному порядку до ГУ ДФС у Волинській області, що безпосередньо вплине на своєчасність реагування.

Шановна громадо м. Володимира-Волинського, якщо Ви володієте інформацією про реалізацію та  зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, просимо Вас звертатись з заявами про злочин до ГУ Національної поліції у Волинській області або його територіальних відділень.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212 визначено, що арбітражний керуючий – фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Статтею 4 Закону №4212 встановлено, що арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності.

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, Кодекс не передбачає будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Отже, при визначені сукупного чистого доходу арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) доцільно враховувати витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону №4212, однак, які не пов’язані з виконанням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у конкретній справі про банкрутство.

До витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, зокрема:

- орендна плата за користування орендованим приміщенням, або оплата за комунальні послуги, у разі використання власного нежитлового приміщення, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у тому числі його поточний ремонт обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

- витрати на технічне забезпечення діяльності робочого місця такої особи та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

- витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання (комп’ютерів, у тому числі їх програмного забезпечення, принтерів, сканерів, ксероксів, факсів, телефонів тощо);

- витрати на виготовлення печаток, а також їх заміну;

- витрати на відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування;

- витрати на оплату праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників (найманих працівників);

- витрати на проходження підвищення кваліфікації. Придбання та передплата нормативної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

- витрати на користування електронною базою законодавства;

- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

- придбання канцелярського приладдя;

- сплата такими особами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- витрати на страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку для ведення податкового обліку та подання податкової та іншої звітності.

                                                       За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ

Відповідно до положень п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 IV розділу Податкового кодексу України нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.  

При цьому відповідно до пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку - фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичних осіб, які не є податковими агентами).  Згідно із п. 172.5 ст. 172 Кодексу сума податку самостійно визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.  

Також   згідно із п.173.4 ст.173 Кодексу платник податку  самостійновизначаєсумуподаткуісплачуєйогодобюджету через банківські установи (при продажу/ обміну рухомого майна з іншою фізичною особою).

                                                              За матеріалами Володимир-Волинської ОДПІ