Facebook-Vector-Icon youtube-logo-icon-314

Держпраці рекомендує подавати повідомлення напередодні дня від дати початку роботи працівника, тобто дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не повинні співпадати.

Статтею 24 КЗпП визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому законодавством.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.06.2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Постанова набрала чинності з моменту публікації в газеті «Урядовий кур’єр» № 115 (27.06.2015). Повідомлення повинне бути відправлене суб’єктом господарювання та отримано органами Державної фіскальної служби до моменту фактичного допуску працівника до роботи. Режим роботи робітника повинен підтверджуватися документально (режим роботи, графік роботи, табелі обліку робочого часу).

Щоб уникнути непорозумінь, Держпраці рекомендує подавати повідомлення напередодні дня від дати початку роботи працівника, тобто дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не повинні співпадати.

Джерело інформації: Дебет-Кредит

Мінфін повідомляє про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Метою законопроекту є запровадження нової об’єднаної звітності з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску, яка є більш уніфікованою з єдиним встановленим терміном подання для місячного звітного періоду.  Основними цілями прийняття зазначеного законопроекту є: 1) спрощення ведення бізнесу та покращення ефективності роботи контролюючих органів за рахунок створення єдиного уніфікованого документа шляхом об’єднання окремих видів звітності; 2) спрощення подання звітності з єдиного внеску: для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації); для фізичних осіб – платників єдиного податку передбачено подання звітності з єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку; 3) зменшення паперового документообігу та припинення виконання банківськими установами невластивих їм функцій У разі прийняття, цей Закон набере чинності з 1 січня 2019 року. Зауваження та пропозиції стосовно змісту регуляторного акту надавати у письмовій та електронній формі до 21 серпня 2017 року за наступними адресами: Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2, e-mail:  homut@minfin.gov.ua Державна регуляторна служба України, 01001, м. Київ-11, вул. Арсенальна, 9/11, e-mail: inform@dkrp.gov.ua  

 Міністерство фінансів України


Відповідно до ст.21 КЗпП України та постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 працівники підприємств, установ, організацій мають право крім основного трудового договору укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька , тобто працювати за сумісництвом можна не на одному підприємстві.


Згідно з п.1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Мініпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у підприємця-фізичної особи.     На практиці існує таке поняття, як зовнішнє сумісництво та внутрішнє сумісництво.    При зовнішньому сумісництві робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва. Якщо ж він працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом. Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.     При внутрішньому сумісництві робота виконується на тому самому підприємстві. При цьому працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. При внутрішньому сумісництві трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві.     Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу.     Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця.     Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу.     Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом. Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Мінпраці та Мінюсту від 29.07.1993 р. № 58) робота за сумісництвом у трудовій книжці працівника зазначається окремим порядком.     Щорічна відпустка за сумісництвом згідно Закону України від 15.11.1996 р. № 504 «Про відпустки» надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві. Щорічна основна відпустка надається суміснику повної тривалості, тобто не може бути меншою 24 календарних днів за відпрацьований рік. Сумісник, який працює на тому самому чи іншому підприємстві, має право на отримання компенсації за невикористану відпустку так само, як і основний працівник.     Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, сумісникам, за їх бажанням, в обов’язковому порядку повинна надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (ст. 25 Закону України «Про відпустки»). Для цього сумісник має подати за місцем роботи за сумісництвом заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.     При внутрішньому сумісництві нарахування заробітної плати за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку провадиться окремо за основною посадою та окремо за посадою (професією) за сумісництвом відповідно до вимог п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.     Слід розрізняти поняття «сумісництво» і «суміщення». Суміщення професій (посад) здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається по підприємству наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням. У штатному розписі підприємства ці посади мають бути визначені як окремі штатні одиниці з відповідними посадовими інструкціями.     У табелі обліку робочого часу робота за суміщенням професій (посад) не відображається — для нарахування доплати за суміщення достатньо виданого наказу. Запис у трудову книжку про роботу за суміщенням не вноситься. Працівникові доплачують доплату до посадового окладу згідно зі ст. 105 КЗпП України.     Якщо працівник виконує роботи, що належать до різних посад, трудовий договір укладають за згодою сторін за посадою, яку визначено основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт проти інших посад.     Тобто робота за суміщенням здійснюється в той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи.     Отже, робота за сумісництвом — це виконання роботи в додатковий час, а суміщення професій (посад) — інтенсивна праця в межах встановленого робочого часу поряд з основною роботою.  

ГУ Держпраці у Луганській області

Держпраці наказом від 22.06.2017 р. № 76 затвердила Порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця.

Цей Порядок визначає процедуру повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295.

Інформація про відвідування, що проводяться інспекторами праці реєструватиметься відповідним територіальним органом Держпраці, а інформація про відвідування, що проводитимуться інспекторами праці апарату Держпраці – департаментом з питань праці Держпраці.

Повідомна реєстрація проводитиметься шляхом внесення Держпраці чи відповідним територіальним органом Держпраці відомостей про інспектора праці, що здійснює відвідування, та об’єкт відвідування до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця..

Після заповнення інформації, внесення якої передбачено формою Реєстру, відвідуванню присвоюється номер, що складається з індексу відповідної області, визначеного згідно з додатком 2 до цього Порядку, та порядкового номеру запису про відвідування, внесеного до Реєстру. 

Перед присвоєнням відвідуванню номеру, інспектор праці, що реєструє відвідування, повідомляється про наявні у Реєстрі записи щодо відвідувань, проведених упродовж попередніх 12 календарних місяців. 

Якщо до Реєстру вноситься запис про інспекційне відвідування роботодавця щодо якого упродовж попередніх 6 календарних місяців здійснювались інспекційні відвідування, керівник територіального органу (інша уповноважена ним посадова особа) вивчає питання про доцільність його проведення.

Як проводиться контроль за додержанням питань трудового законодавства

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюватиметься у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3)  за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4—7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією Держстату, ДФС та  ПФУ;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Повідомлення про відвідування

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці має повідомити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити своє службове посвідчення.

Але в деяких випадках інспектори праці за наявності службового посвідчення мають право , безперешкодно,  проводити відвідування без попереднього повідомлення. 

Тривалість інспекційного відвідування

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — 2-х робочих днів.

Акт та припис за результатами інспекційних відвідувань

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Складання та підписання акту. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.

 Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Складання та виконання припису. Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Але заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Автор:
«Дебет-Кредит»
Джерело:
Державна інспекція України з питань праці
Рубрика:
Право і відповідальність / Контролюючі органи і перевірки
Теги:
ПеревіркиТрудові відносиниДержпраці

Перш ніж розглянути, які дії повинен вчинити бухгалтер в разі, якщо працівник захворів у відпустці, квапимося заспокоїти самого працівника: чинним законодавством передбачені випадки продовження або перенесення відпустки. Так, відповідно до ч. 2 ст. 80 КЗпП та ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена, зокрема, у разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Це правило поширюється також на додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, що надаються на підставі ст. 19 Закону про відпустки.

Крім того, ст. 78 КЗпП передбачає, що дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, не включають до щорічних відпусток. І це цілком логічно, адже відпустку надають працівнику для відпочинку, а віднести хворобу до одного з видів відпочинку не можна.

Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервалиабо за згодою сторін переноситься на інший період (ч. 4 ст. 80 КЗпП та ч. 4 ст. 11 Закону про відпустки).

Але чи завжди працівнику належить продовження або перенесення відпустки та як таке продовження/перенесення оформити? Читайте далі.

Продовження (перенесення) відпустки: коли «так», а коли «ні»

Відпустку переносять або продовжують не в усіх випадках. Тут усе залежить від виду відпустки і причини непрацездатності. Розглянемо різні ситуації.

Щорічна відпустка  хвороба працівника.

Це стандартна ситуація, і проблем вона не викликає. При хворобі самого працівника щорічну відпустку продовжують або переносять на інший строк на підставі ст. 80 КЗпП і ст. 11 Закону про відпустки.

Щорічна відпустка  лікарняний по догляду.

Продовжувати/переносити відпустку на дні лікарняного по догляду за дитиною (іншим членом сім’ї) не можна. Тому якщо працівник у період щорічної відпустки доглядає за хворою дитиною, то відпустка на дні хвороби дитини не продовжується. Пояснюється це тим, що у трудовому законодавстві йдеться про хворобу в період відпустки саме працівника. Та й ЛН по догляду в період відпустки працівнику не видадуть (пп. 3.11 і 3.15 Інструкції № 455). Отже, документально підтвердити цей факт не вийде. І навіть якщо ЛН по догляду був помилково виданий, дні тимчасової непрацездатності, що припадають на період відпустки, оплаті не підлягають (ч. 6 ст. 22 Закону № 1105). Тому можна зробити невтішний висновок: лікарняний по догляду за дні хвороби, що припадають на період відпустки, оплаті не підлягає, а відпустку не продовжують і не переносять.

Додаткова відпустка на дітей  тимчасова непрацездатність.

У разі хвороби працівника в період додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей,невикористану частину відпустки продовжують або переносять на інший період (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки). Якщо на період такої відпустки припала тимчасова непрацездатність «по догляду», то відпустку не продовжують і не переносять. Тобто правила перенесення і продовження щорічної відпустки через хворобу поширюються й на додаткову відпустку на дітей.

Навчальна, творча відпустка, відпустка без збереження зарплати  тимчасова непрацездатність.

Правила перенесення або продовження відпустки в разі «накладення» днів хвороби на дні відпустки діють тільки щодо щорічних відпусток і додаткових соціальних відпусток працівникам, які мають дітей.

Якщо хвороба працівника припала на навчальну, творчу відпустку, відпустку без збереження зарплати, чорнобильську відпустку тощо, то такі відпустки не продовжують і не переносять на інший період (див. лист Мінпраці від 17.11.2006 р. № 415/13/116-06).

Важливо! Щорічну відпустку продовжують або переносять на інший строк не тільки через хворобу працівника.

Як вже зазначалося на початку цієї статті, таку можливість передбачено також у разі, якщо щорічна відпустка збіглася з виконанням працівником у цей період державних або громадських обов’язків, під час якого він звільняється від роботи зі збереженням заробітку; з відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами; з навчальною відпусткою. Крім цього, на вимогу працівника відпустка може бути перенесена на інший строк, якщо роботодавець у двотижневий строк не попередив про дату початку відпустки, а також виплатив відпускні пізніше встановленого строку їх виплати (ч. 1 ст. 80 КЗпП та ч. 1 ст. 11 Закону про відпустки).

Оформлюємо документально продовження/перенесення відпустки

Нараховувати виплати необхідно тільки на підставі первинних документів. Для відпустки (щорічної, навчальної тощо) — це наказ про надання відпустки. Те саме стосується і випадків її перенесення або продовження, якщо на їх період припала тимчасова непрацездатність. При цьому строки, на які переноситься або продовжується відпустка, установлюються за угодою між працівником та роботодавцем.

Зверніть увагу! Що робити з частиною щорічної відпустки, яка залишилася невикористаною внаслідок хвороби працівника: переносити її чи продовжувати — роботодавець і працівник узгоджують між собою.

Самостійно вирішувати такі питання працівник не має права, тобто він не може використовувати цей залишок на власний розсуд. Навіть при продовженні відпустки у зв’язку з перебуванням на лікарняному невикористана частина щорічної відпустки по закінченні тимчасової непрацездатностіне використовується працівником самостійно, вона має бути надана (див. лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 р. № 30/13/133-12).

Тому продовження/перенесення відпустки оформляють новим наказом (розпорядженням). Підставами для такого наказу є лікарняний лист та заява працівника (приклади оформлення заяви та наказу про продовження/перенесення невикористаної частини відпустки див. на рис. 1 та 2).

Рис. 1. Зразок заяви про продовження невикористаної частини щорічної основної відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

Рис. 2. Зразок наказу про продовження щорічної основної відпустки на невикористані дні у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

Водночас згідно з роз’ясненнями Мінпраці та МОЗ, наданими в листах від 20.08.2010 р. № 233/18/99-10 та від 26.05.2007 р. № 3.51-4/4272-Д/3-6759 відповідно, як виняток, відпустку працівника може бути продовжено або перенесено в разі, якщо працівник надав довідку про проходження ним у період щорічної відпустки або додаткової відпустки на дітей обстеження у спеціалізованому лікувально-профілактичному закладі з приводу встановлення причинного зв’язку захворювання з умовами праці. Така довідка видається громадянам лікувально-профілактичною установою в довільній формі на підставі п. 2.17 Інструкції № 455 та засвідчується підписом головного лікаря та печаткою такої установи. Також продовжується/переноситься відпустка при наданні довідки, що видається в ситуаціях, передбачених пп. 2.18 і 2.19 Інструкції № 455.

Визначаємо кількість днів продовженої відпустки

Оскільки відпустку надають у календарних днях, то і продовжують або переносять її теж на календарні дні. Орієнтир у цьому випадку — ЛН. Якщо період тимчасової непрацездатності працівника продовжувався, наприклад, з 10 по 13 липня 2017 року (4 календарних дні), то відпустку, на яку припали дні хвороби, слід продовжити або перенести на календарні дні хвороби, що припадають на період відпустки, тобто на 4 календарні дні.

Важливо! Відпустку продовжують/переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.

Цікавою для розгляду є ситуація, за якою на період первинного надання відпустки і хвороби працівника припав святковий або неробочий день згідно зі ст. 73 КЗпПЯк тут визначити кількість днів продовженої або перенесеної на інший період відпустки?

Нагадаємо: святкові та неробочі дні, установлені ст. 73 КЗпП, при визначенні тривалості щорічних відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, не враховуються. Тобто відпустку продовжують на такий святковий і неробочий день, але не оплачують.

Якщо на період хвороби припав святковий або неробочий день, на який спочатку було продовжено відпустку, то невикористану через хворобу частину відпустки продовжують на календарні дні тимчасової непрацездатності без урахування такого святкового або неробочого дня.

Оплачуємо дні продовженої відпустки

Нагадаємо: розрахунок середньої заробітної плати для визначення суми відпускних здійснюється відповідно до Порядку № 100.

Згідно з п. 2 цього Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати періоду перебування працівника у відпустці здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Таким чином, у разі хвороби працівника у щорічній відпустці (додатковій відпустці на дітей) у випадку, коли відпустка продовжується, можливі 2 ситуації.

Ситуація 1. День початку продовженої відпустки збігся з місяцем її первинного надання.

У цьому випадку відпускні, виплачені до початку відпустки, не перераховують. Працівнику виплачують лікарняні за дні хвороби.

Ситуація 2. Дата продовженої відпустки припадає на наступний місяць після її первинного надання.

Тут доведеться розрахувати нову середню зарплату згідно з Порядком № 100. При цьомутреба:

— сторнувати суму відпускних, що припадають на дні перебування працівника на лікарняному;

— нарахувати суму лікарняних;

— нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої відпустки виходячи з нової середньої зарплати.

Для більш зрозумілого і наочного пояснення розглянемо умовні приклади.

Початок первинної та продовженої відпустки припадають на один місяць

Приклад 1. Працівник бюджетної установи перебував в щорічній основній відпустці тривалістю 14 календарних днів з 10 по 23 липня 2017 року. З 19 по 21 липня він хворів, і відпустку було продовжено на 3 календарні дні тимчасової непрацездатності з 24 по 26 липня 2017 року.

У цьому випадку щорічну основну відпустку продовжують на 3 календарні дні (кількість днів хвороби працівника, що припадають на період відпустки, — 19 — 21 липня). Причому нову середнюзарплату для оплати продовженої відпустки не розраховують. У цьому немає необхідності, аджерозрахунковий період, як при початковому наданні відпустки, так і при її продовженні, будеоднаковим (липень 2016 року — червень 2017 року). А це означає, що і середня зарплата буде одна й та сама.

Початок первинної та продовженої відпустки припадає на різні місяці

Приклад 2. Працівник бюджетної установи перебував у щорічній відпустці тривалістю 24 календарних днів з 26.06.2016 р. по 20.07.2016 р. Сума відпускних становила 4680 грн., а саме за 4 календарні дні червня — 780 грн. і за 20 календарних днів липня — 3900 грн.

З 10 по 14 липня цей працівник хворів, про що свідчить виданий в установленому порядку ЛН. У зв’язку з цим він написав заяву про продовження щорічної відпустки з 21.07.2016 р. на дні хвороби.

Зарплата за період червень 2016 року — травень 2017 року (відкоригована на коефіцієнт підвищення посадових окладів) склала 67564,36 грн. (у тому числі за червень 2016 року — 4737,62 грн.), зарплата за 16 відпрацьованих днів червня 2017 року — 4936,80 грн., сума нарахованих лікарняних з 10 по 14 липня — 985,55 грн.

Щорічну основну відпустку продовжують на 5 календарних днів (кількість днів хвороби, що припадають на період відпустки). Дата початку продовженої відпустки припала на наступний місяць після її початкового надання. Це означає, що потрібно розрахувати нову середню зарплату для продовженої відпустки. А що ж далі?

А далі слід:

— розрахувати суму лікарняних;

— визначити суму відпускних, нарахованих за період хвороби працівника;

— обчислити суму відпускних за календарні дні продовженої відпустки виходячи з нової середньої зарплати.

Отже, у наведеному прикладі слід діяти так:

1. Нарахувати лікарняні на підставі ЛН. Сума нарахованих лікарняних становила 985,55 грн.

2. Розрахувати суму відпускних, що були нараховані за той період, на який припала хвороба.

Середньоденна зарплата, за якою оплачувалися дні відпустки, — 195 грн. (4680 грн. : 24 к. дн.), кількість календарних днів відпустки, на які припала хвороба, — 5. Сума відпускних за липень, на які припав період хвороби, становитиме 975 грн. (195 грн. х 5 к. дн.).

3. Обчислити нову середню зарплату для оплати продовженої відпустки. У розрахунковому періоді (липень 2016 року — червень 2017 року) зарплата, що бере участь у розрахунку «середньої», становитиме:

67564,36 - 4737,62 + 4936,80 + 780 = 68543,54 (грн.),

де 67564,36 — сума заробітної плати за період червень 2016 року — травень 2017 року (відкоригована на коефіцієнт підвищення посадових окладів);

4737,62 — сума зарплати за червень 2016 року (відкоригована на коефіцієнт підвищення посадових окладів);

4936,80 — заробітна плата за 16 відпрацьованих днів червня 2017 року;

780 — сума відпускних за період з 26 по 30 червня 2017 року.

Нова середньоденна зарплата становитиме:

68543,54 грн. : 354 к. дн. = 193,63 грн.,

де 354 — кількість календарних днів за винятком святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпПза розрахунковий період липень 2016 року — червень 2017 року, що беруть участь у розрахунку.

Таким чином, сума відпускних за продовженою відпусткою становитиме:

193,63 грн. х 5 к. дн. = 968,15 грн.,

де 193,63 — середньоденна заробітна плата продовженої відпустки;

5 — кількість календарних днів, на яку продовжують відпустку у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

4. Визначити суму, на яку потрібно відкоригувати вже нараховану суму відпускних, що припадають на липень 2017 року:

975,00 - 968,15 = 6,85 грн.

На цю суму потрібно зменшити вже нараховану суму відпускних за липень 2017 року.

Отже, робимо висновки:

— у разі хвороби працівника щорічну відпустку (додаткову відпустку на дітей) продовжують або переносять на інший строк на кількість днів хвороби, що припадають на період такої відпустки;

— строки, на які переноситься або продовжується відпустка, установлюються за угодою між працівником та роботодавцем;

— будь-яке продовження або перенесення на інший строк оформляють наказом (розпорядженням) керівника на підставі заяви працівника і ЛН;

— якщо працівник перебував на лікарняному через догляд за хворою дитиною або членом сім’ї, то відпустку не продовжують і не переносять;

— якщо дата продовженої відпустки припадає на наступний місяць після її первинного надання, то слід розрахувати нову середню зарплату.

Нормативні документи і скорочення

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

ЛН — листок непрацездатності.

 

Автор :Будз Володимир, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Управління Держпраці у Хмельницькій області наголошує: роботодавці зобов’язані забезпечити належні умови праці працівникам на виробничих об’єктах в умовах дії високих температур. Зокрема, слід:

  • обмежити виконання робіт підвищеної небезпеки, у тому числі робіт на висоті, експлуатацію баштових кранів та інших будівельних машин, механізмів;
  • відкоригувати розпорядок робочого дня, тривалість робочої зміни та обідньої перерви, збільшити кількість технологічних перерв, а саме: запровадити ранній початок робочого дня і, відповідно, його закінчення, зменшити тривалість робочих змін, збільшити обідню перерву з 13-00 до 16-00 години;
  • забезпечити працівників питною водою, не допускати їх перегріву;
  • провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт та надання долікарняної допомоги в разі сонячного та теплового ударів, запаморочення;
  • доукомплектувати медичні аптечки на робочих місцях;
  • проводити медичні огляди на початку робочої зміни працівників, які виконують роботи, віднесені до робіт із підвищеною небезпекою, або експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки тощо.

За повідомлення Управління Держпраці у Хмельницькій області: http://km.dsp.gov.ua.

З середи, 19 липня, вступив в силу Закон №1982-VIII, який скасовує обов'язкове використання для бізнесу печаток на документах

Як ми повідомляли раніше, 19 квітня було опубліковано Закон України від 23.03.2017 р. № 1982-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями". Згідно з текстом Закону, він набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 19.07.2017 р.
Нагадаємо, що згідно з Законом суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки, проте її використання не є обов’язковим.
Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має права вимагати нотаріального засвідчення вірності документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

За таку вимогу або відмову у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому печатки передбачено штраф від 50 до 100 н.м.д.г. (850–1700 грн). Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків, а виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюватиметься без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Продавці діляться на 5 категорій:

  • Продавці, які не можуть або не хочуть добре працювати. Вони часто не затримуються на одному місці роботи і постійно шукають нову. Таких потрібно відсіювати ще на співбесіді. Якщо вони все ж потрапили в Ваш відділ продажів – негайно від них позбудьтеся;
  • Продавці, які прагнуть заробляти, прикладають максимум зусиль, але все одно показують незадовільні результати. Причина – відсутність природного таланту до продажу. Краще прощатися з ними ще на співбесіді;
  • Продавці з талантом і хорошим потенціалом, але не дають потрібний результат. Причина – вони не докладають достатньо зусиль. Таких продавців потрібно правильно мотивувати. Якщо ж стимулювання не допомагає, з ними треба прощатися;
  • Талановиті продавці з хорошим потенціалом, що показують хороший результат, але не докладає максимум зусиль. Вони не реалізують себе на 100%. Але це все одно непоганий тип продавця;
  • Продавці з вродженим талантом до продажу, які повністю розкривають свій потенціал. Вони прикладають для роботи максимум зусиль і дають кращий результат. Це “ідеальні продавці”! Вони завжди прагнуть до засвоєння нової інформації і вміють працювати з людьми. Продавець такої категорії амбітний, прагне до саморозвитку, має внутрішній “стрижень” і вірить в себе. Торгова вакансія, на якій він працює, повністю підходить йому в силу особливостей характеру.

Як бачите, тільки 2 з 5-ти категорій продавців показують результат. І тільки одна категорія забезпечує найкращі продажу.

shutterstock 149002709-768x535

Закон України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі – Закон № 504), статті 74–84 КЗпП України та інші законодавчі акти встановлюють державні гарантії права на відпустки, визначають умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб і інтересів, всебічного розвитку особистості.

З метою задоволення життєво важливих потреб і інтересів працівників статтею 25 Закону № 504, статтею 84 КЗпП, а також іншими нормативно-правовими актами врегульовано питання надання їм двох видів відпусток без збереження заробітної плати:

  • відпустки, що надаються в обов’язковому порядку працівникам за їх бажанням на підставі суб’єктивного права, визначеного законом (таблиця);
  • відпустки, за згодою сторін, тобто відпустки що надаються за сімейними обставинами та з інших причин.

Роз’яснення з цього питання надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Інна Кривенко.

Правові підстави для надання в обов’язковому порядку працівникам відпусток без збереження заробітної плати статтею 25 Закону № 504:

  • матері або батькові, який виховує дітей без матері (в т. ч. й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда – до 14 календарних днів щорічно;
  • чоловікові, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці- до 14 календарних днів»;
  • матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 (батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину) і частині першій статті 19 Закону № 504 (жінка, яка працює і має двох або більше дітей до 15 років або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинока мати, батько, який виховує дитину без матері, у т. ч. у разі її тривалого перебування матері у лікувальному закладі), в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), – не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію “дитина-інвалід підгрупи А” – до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;
  • матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
  • учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
  • Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
  • особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
  • пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
  • інвалідам I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
  • особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів;
  • працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
  • працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
  • працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;
  • працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місце знаходження навчального закладу та назад;
  • працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місце знаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
  • сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
  • ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
  • працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

  • працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції;

частинами 3 та 5 статті 218 КЗпП:

  • протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково ще один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати – 1–2 вільних від роботи дні на тиждень;
  • працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання – 1 вільний від роботи день на тиждень;

частиною 4 статті 29 і частиною 5 статті 67 Закону України “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 року № 474-XIV

  • голові, заступнику голови, секретарю або іншим членам територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії – протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього періоду;
  • довіреній особі кандидата в Президенти України – з дня її реєстрації Центральною виборчою комісією до припинення її повноважень або закінчення виборчого процесу;

частиною 6 статті 36, частиною 1 статті 73 Закону України “Про вибори народних депутатів України” від 25 березня 2004 року № 1665-IV

  • голові, заступнику голови, секретарю або іншим членам окружної чи дільничної виборчої комісії- протягом виборчого процесу або частини цього періоду;
  • кандидату у депутати, крім кандидата в депутати, який є Президентом України або народним депутатом України – на період передвиборної агітації;

частиною 3 статті 27, частиною 1 статті 58 і частиною 8 статті 59 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 року № 1667-IV

  • голові, заступнику голови, секретарю або у разі їх відмови – іншим членам територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії – протягом виборчого процесу;
  • кандидату у депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови – на період передвиборної агітації;
  • довіреній особі кандидата в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови – з дня їх реєстрації на період виборчого процесу;

частиною 4 статті 71 і частиною 3 статті 72 Закону України «”Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року № 3018-III

  • народним засідателям, присяжним – на час виконання ними обов’язків у суді;

частиною 3 статті 86 ЦПКУ

  • свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам – на час розгляду судами цивільних справ;

частиною другою статті 126 КЗпП

  • працівникам, який впроваджує винахід, корисну модель, промисловий зразок або раціоналізаторську пропозицію на іншому підприємстві, в установі, організації – на час впровадження на іншому підприємстві ;

пунктом 13 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб і їх соціальний захист” від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР

  • ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України – до 14 календарних днів на рік;

пунктом 36 Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 року № 97

службовим особам митних органів – час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад, що не перевищує 15 діб;

  • до осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, належать (ст. 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII): Герої Радянського Союзу; повні кавалери ордена Слави;  особи, нагороджені чотирма та більше медалями “За відвагу”; Герої Соціалістичної Праці, відзначені цим званням за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років. (Відповідно до вищезгаданого Закону, п. 22 ст. 16, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, відпустка без збереження заробітної плати надається тривалістю до трьох тижнів).
  • До осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, належать (ст. 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року № 3721-XII): Герої Соціалістичної Праці; Герої України; повні кавалери ордена Трудової Слави.)
  • Для надання відпустки без збереження заробітної плати працівник подає власникові письмову заяву із зазначенням обставин (хвороба або смерть рідних, необхідність догляду за хворим родичем, весілля тощо). До заяви додаються відповідні документи, що підтверджують факт виникнення обставин, із вказівкою строку відпустки та дати її початку. У цьому разі період відпустки залежить не від бажання працівника, а від часу виникнення таких обставин.

    Відпустка без збереження заробітної плати, не використана цього року, не переноситься на наступний рік.

    Час надання відпусток без збереження заробітної плати в одних випадках визначається самим працівником у межах дії обставин, зазначених у статті 25 Закону № 504, а в інших – підлягає узгодженню з власником. Час відпустки без збереження заробітної плати деяким категоріям працівників надається власником з дня, про який просить працівник. До таких категорій належать:

    • працівники, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
    • працівники, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

    У межах періоду обставин, які дають право на відпустку без збереження заробітної плати, відпустка надається з дня, про який просить працівник, у випадку:

    • перебування дружини в післяпологовій відпустці;
    • якщо дитина віком до шести років потребує постійного домашнього догляду;
    • одруження;
    • смерті родичів;
    • догляду за хворим родичем;
    • завершення санаторно-курортного лікування;
    • допущення до вступних іспитів в аспірантуру, і навчання в аспірантурі;
    • якщо діти у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

    У всіх інших випадках час відпустки без збереження заробітної плати має бути погоджений з власником.

    На підставі статті 26 Закону № 504 за згодою сторін трудового договору працівникові може бути надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів на рік. Для її надання в заяві на ім’я керівника підприємства працівник зазначає сімейні обставини або інші причини, які обумовили потребу у відпустці, крім випадків, зазначених у статті 25 Закону № 504. Перелік цих причин чинним законодавством України не встановлено, тому що поважність їх залежить від конкретних обставин, що склалися в того чи іншого працівника.

    Підтвердних документів для надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін не потрібно. Працівник може використовувати її частинами з обмеженням сумарної тривалості відпустки 15 календарними днями на рік. Рішення про надання цієї відпустки може прийматися лише власником.

    Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати зараховується в стаж роботи для надання щорічної відпустки (крім відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шести, шістнадцяти років).

  • Vidpustka-bez-zberezhennya-zarobitnoyi-plati-1024x731
  •  

    Джерело: buhgalter.com.ua

З метою активізації розвитку туристичної галузі м. Володимира-Волинського 12 травня у міській раді пройшов круглий стіл на тему: «Реалізація грантових туристичних та інвестиційних проектів на Волині. Ідеї та рішення для Володимира».18424036 1346371102097315 3099982216599400545 n

Загалом на порядок денний було винесено чотири цікавих питання. Зокрема гості, які завітали до нашого міста поділилися своїм досвідом по написанню проектів, запропонували декілька варіантів для нашого міста та представили туристичний бренд та веб-ресурс Волині.

Оскільки не всі підприємці мали змогу взяти участь у круглому столі, ми вирішили повідомити їх про чудову можливість залучення туристів до нашого міста. На вищезгаданому веб-ресурсі розміщена карта з локаціями місць (ресторани, автозаправки, бази відпочинку, готелі, хостели, фестивалі, свята, змагання, інше) та календар подій. Тому якщо ви маєте цікаву та корисну інформацію для туристів або хочете, щоб ваш заклад з`явився на цій карті – повідомляйте Станіслава Ольшевського (адміністратор сайту, головний спеціаліст сектору туризму у Департаменті інфраструктури та туризму Волинської ОДА).

Безымянный

Що ж стосується бренду Волині, то кожен може його безперешкодно використовувати у своєму бізнесі: виготовляти сувенірну продукцію, одяг, оформляти свої вітрини, використовувати у меню і таким чином відзначати унікальність тієї чи іншої страви,   одним словом популяризувати нашу чудову, прекрасну та унікальну Волинь!

228124

228124 118033424 1330583717009387 7151469839695199778 n8c