Facebook-Vector-Icon youtube-logo-icon-314

   Володимир – Волинське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області інформує, що Кабінет Міністрів України прийняв нову редакцію Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві яка була затверджена постановою від 17.04.2019 № 337 та набуде чинності 01.07.2019 р.

Дія документу розширена на всіх застрахованих (офіційно працевлаштованих) осіб, фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерських господарств, осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору та ін.

Відповідно до нового Порядку рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

Також з 01 липня вступає у силу строк давності для розслідування нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, який становитиме три роки з дня їх настання. Водночас, у разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду, розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

Крім того, документом подовжено строки проведення розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) до 5 робочих днів (проти 3  днів у попередній редакції),  спеціального розслідування – до 15 робочих днів (проти 10 днів).

Зменшено кількість документів, які оформлюються за результатами роботи комісії з розслідування: складається акт за формою Н­‑1/П (якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом) або Н-1/НП (якщо не пов'язаний), акт за формою Н-5 скасовано.

                                                                       Володимир – Волинське відділення управління

                                                                         ВД ФСС   у   Волинській області

Цього року на долю платників акцизного податку випало чимало змін. І все — через Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-VIII. Частина новацій вже діє, деякі — запрацюють протягом року. Тож розглянемо, що й до чого.

Нові ставки акцизу на тютюн

Із 1 січня діють оновлені ставки акцизного податку для тютюну і тютюнових виробів (пп. 215.3.2 Податкового кодексу України; ПК). Вони вищі за минулорічні. Порівняємо їх у Таблиці 1.

Таблиця 1

Ставки акцизного податку на тютюн  

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставка, грн

2018 рік

2019 рік

Зростання

2401

Тютюнова сировина, відходи

грн за 1 кг (нетто)

2601,91

2836,08

+234,17

2402 10 00 00

Сигари, у т. ч. з відрізаними кінцями, сигарили з вмістом тютюну

грн за 1 кг (нетто)

2601,91

2836,08

+234,17

2402 20 90 10

Сигарети без фільтра, цигарки

гривень за 1000 штук

2071,01

2257,4

+186,39

2402 20 90 20

Сигарети з фільтром

грн за 1000 шт

2071,01

2257,4

+186,39

2403

Тютюн та його замінники, тютюн «гомогенізований» або «відновлений»; тютюнові екстракти та есенції

грн за 1 кг (нетто)

2601,91

2836,08

+234,17

Мінімальне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів тепер становить 3019,85 грн за 1000 шт (пп. 215.3.3 ПК), тобто на 249,35 грн більше, ніж минулого року.

Відкориговані ставки акцизу на алкоголь

Із 1 березня наберуть чинності нові ставки акцизного податку для алкоголю та алкогольних виробів (пп. 215.3.1 ПК). Наводимо їх у Таблиці 2.

Таблиця 2

Ставки акцизного податку на алкоголь

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставка після 01.03.2019

2203 00

Пиво із солоду (солодове)

грн за 1 л

2,78

2204
(крім 2204 10,
2204 21 06 00,
2204 21 07 00,
2204 21 08 00,
2204 21 09 00,
2204 29 10 00),
2205 10 10 00,
2205 90 10 00,
2206 00 59 00,
2206 00 89 00

Звичайні (неігристі) вина, сусло виноградне, зброджені напої, фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15% об’ємних одиниць етилового спирту*

грн за 1 л

0,01

2204 10,
2204 21 06 00,
2204 21 07 00,
2204 21 08 00,
2204 21 09 00,
2204 29 10 00,
2205 10 10 00,
2205 90 10 00,
2206 00 39 00

Вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15% об’ємних одиниць етилового спирту*. Напої розливають у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб»**

грн за 1 л

11,65

2204, 2205, 2206 (вина та інші зброджені напої без додання етилового спирту, в іншому місці не зазначені; вина та інші зброджені напої з доданням етилового спирту)

Вина та інші зброджені напої***, фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22% об’ємних одиниць етилового спирту

грн за 1 л

8,02

2204, 2205, 2206 (алкогольні напої з доданням або без додання етилового спирту, в іншому місці не зазначені)

Алкогольні напої, фактична міцність яких вища за 22% об’ємних одиниць етилового спирту, інші суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв

грн за 1 л 100%-вого спирту

126,96

2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00

Сидр і перрі (без додання спирту)

грн за 1 л

1,06

* За умови що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

** Вони утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше ніж 1 бар за температури 20 °C.

*** У т. ч. суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв.

Під прицілом продавці спирту етилового

Із 1 липня особи, які реалізують спирт етиловий, мають зареєструватися платниками акцизу. Якщо ви така особа, подайте до органу ДФС заяву (пп. 212.1.15 ПК). Зробіть це не пізніше ніж за три робочих дні до початку реалізації спирту (пп. 212.3.4 ПК). Форми заяви поки що немає — чекаємо на неї від Мінфіну.

Акцизний податок у разі реалізації спирту етилового платіть із обсягів реалізації, що перевищать обсяги придбання, підтверджені акцизними накладними або митними деклараціями (пп. 213.1.12 ПК).

На початок дня 1 липня проінвентаризуйте обсяги залишків спирту етилового. До 20.07.2019 подайте контролерам акт проведення інвентаризації (п. 24 підрозд. 5 розд. ХХ ПК). Наразі його форми також немає.

Акцизний склад vs акцизний склад пересувний

Із 1 липня зміниться визначення акцизного складу. Ним називатимуть:

  • спеціально обладнані приміщення на обмеженій території — для операцій зі спиртом етиловим, горілкою та лікеро-горілчаними виробами;
  • приміщення або територію на митній території України — для операцій із пальним (пп. 14.1.6 ПК).

Увага: акцизний склад — не лише приміщення, а й територія з резервуарами для пального

Не вважатимуть акцизним складом:

  • приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, що їх використовують для певних операцій із горілкою та лікеро-горілчаними виробами, які вже побували на акцизному складі;
  • паливні баки як ємності для зберігання пального безпосередньо у транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Із 1 липня лексикон бухгалтера поповниться поняттям «акцизний склад пересувний». Це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), яким переміщують та/або в якому зберігають пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.6-1 ПК).

Не є пересувним акцизним складом транспортний засіб, що його використовує суб’єкт господарювання — не розпорядник акцизного складу для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Акцизна накладна — інколи у двох примірниках

Із 1 липня акцизні накладні складатимуть суб’єкти господарювання, які:

  • ввозять на митну територію України пальне або спирт етиловий, з якого сплатили акцизний податок;
  • реалізують пальне або спирт етиловий (абз. 1 п. 231.1 ПК).

Не забувайте реєструвати накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).

Додаткові правила виникнуть у липні й для реалізаторів пального і спирту етилового. Акцизну накладну складайте в одному примірнику, якщо реалізуєте пальне або спирт етилового з акцизного складу або акцизного складу пересувного:

  • для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального чи спирту етилового;
  • будь-яким іншим особам — не платникам податку (п. 231.3 ПК).

Увага: накладну у двох примірниках складайте, якщо переміщуєте пальне/спирт між акцизними складами

Складайте акцизну накладну у двох примірниках, коли реалізуєте пальне або спирт етиловий:

  • з акцизного складу до іншого акцизного складу, в т. ч. трубопроводом або з використанням акцизного складу пересувного. Так робіть, якщо до реалізації пального чи спирту інший акцизний склад уже відомий;
  • акцизного складу до акцизного складу пересувного;
  • акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;
  • акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Перший примірник накладної в ЄРАН реєструє особа, що її склала. Другий примірник зареєструє розпорядник акцизного складу після реєстрації першого примірника, а також після того, як отримає пальне або спирт етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний. Виходить, що два примірники акцизної накладної фіксують рух пального/спирту між акцизними складами.

Не кожна передача пального — реалізація

Із 1 липня зміниться тлумачення реалізації пальногоРеалізацією вважатимуть будь-яку фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України у певних напрямках (пп. 14.1.212 ПК).

Увага: до 5 літрів пального у споживчій тарі можна передати без реєстрації платником акцизу

Не вважатимуть реалізацією пального фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального на митній території України:

  • у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно (зараз — до 2 літрів), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
  • у разі використання пального, з якого сплатили акцизний податок, винятково для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Штрафи для платників акцизного податку

Наразі штрафують лише реалізаторів пального. Із 1 липня до них приєднаються і продавці спирту етилового. На юридичних осіб або підприємців, які продаватимуть названий товар, але не зареєструються платниками акцизу, чекає штраф — 100% вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ПК).

За відсутність із вини платника реєстрації в ЄРАН другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування протягом понад 120 календарних днів після граничного строку реєстрації такого другого примірника доведеться сплатити штраф — 2% суми акцизного податку, зазначеної у примірнику акцизної накладної (ст. 120-2 ПК).

Санкції за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального чи спирту етилового на акцизних складах прописали у статті 128-1 ПК. Вони також повністю наберуть чинності з 1 липня цього року.

Акцизз1

Перевірки забирають у суб’єктів господарювання час, сили та гроші. Ще гірше, коли органи контролю приходять несподівано. Дізнайтеся, як уникнути такої ситуації

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, що їх проводять у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень тощо (ст. 1 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-Vдалі — Закон № 877).

Мораторій на перевірки — 2018

Порядок застосування мораторію на перевірки встановлює Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII (далі — Закон № 1728). Зокрема, до 31.12.2018 встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ст. 2 Закону № 1728).

Позапланові перевірки ці органи можуть проводити до 31.12.2018 лише у випадках, встановлених статтею 3 Закону № 1728, а саме:

  • на підставах, передбачених частиною 2 статті 3 Закону № 1728, за погодженням Державної регуляторної служби (ДРС);
  • за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
  • за рішенням суду;
  • у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з діяльністю суб’єкта господарювання;
  • у разі настання події, що справляє значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабміном, на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  • для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

До початку проведення перевірочних заходів ДРС зобов’язана оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. Заборонено проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження ДРС (ст. 4 Закону № 1728).

 

Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадовців органу державного нагляду (контролю) для проведення перевірки, якщо їм не пред’являть погодження ДРС (ст. 5 Закону № 1728).

Отже, до 31.12.2018 органи контролю, на які поширюється Закон № 1728, не можуть проводити планових перевірок.

На кого не поширюється мораторій

Дія мораторію не поширюється на органи контролю, перелік яких встановлює Кабмін (ст. 6 Закону № 1728). Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затверджено постановою КМУ від 18.12.2017 № 1104. До них належать:

  • Національний банк;
  • Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення;
  • НКРЕКП та її територіальні органи;
  • НКЦПФР та її територіальні органи;
  • Антимонопольний комітет та його територіальні відділення;
  • Державіаслужба;
  • Держархбудінспекція та її територіальні органи;
  • Держатомрегулювання та її територіальні органи;
  • Держаудитслужба та її територіальні органи;
  • Держекоінспекція та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки);
  • Держекспортконтроль;
  • Держлікслужба та її територіальні органи;
  • Адміністрація Держспецзв’язку та її територіальні органи;
  • Мінприроди;
  • МОН;
  • Держгеонадра;
  • Держгеокадастр та його територіальні органи;
  • Держпраці та її територіальні органи;
  • Держпродспоживслужба та її територіальні органи (в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин);
  • ДСНС та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
  • ДФС та її територіальні органи;
  • структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
  • виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
  • виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю);
  • органи державного ринкового нагляду у межах сфер своєї відповідальності, визначених постановою КМУ «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд» від 28.12.2016 № 1069.
+

Ці органи мають право проводити планові і позапланові перевірки у 2018 році, але зобов’язані дотримувати загальної «перевірочної» процедури, передбаченої Законом № 877 і спеціальними нормативними актами.

Є ще одна група суб’єктів контролю, на яких не поширюється мораторій. Зокрема, до них належить Фонд соціального страхування. Річ у тім, що Закон № 1728 кореспондує із Законом № 877. А у статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) визначений як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, у межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт і послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Фонд соціального страхування до таких органів не належить. Зокрема, він є некомерційною самоврядною організацією, яка діє на підставі статуту, що його затверджує правління Фонду (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIVдалі — Закон № 1105).

Зазначений закон дозволяє проводити перевірки, але не деталізує порядку їх проведення. Нині Фонд соціального страхування користується «застарілою» Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 29 (далі — Інструкція № 29)*.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати документи, видані для оформлення пенсії, перевіряти обгрунтованість їх видачі і достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IVдалі — Закон № 1058).

+

Норми Закону № 877, вочевидь, поширюються на планові перевірки податківців, у яких Пенсійний фонд бере участь згідно зі статтею 13-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ).

З 01 жовтня 2018 року починає діяти нова форма заяви-розрахунку для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та деяких виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів ФССУ.

Відповідний Порядок фінансування страхувальників було затверджено постановою правління Фонду Соціального страхуванні від 19.07.2018 № 12.

Оновленим документом розширено відомостями щодо виду зайнятості, страхового стажу, пільг постраждалих на ЧАЕС, більш повною інформацією щодо листка непрацездатності тощо (Новий бланк заяви - розрахунку та роз’яснення як її заповнювати ).

Додатки до заяви – розрахунку разом з паперовими подавайте нам у форматі Excelв новій формі (файл додається).

Відділення Фонду соцстраху після надходження заяви-розрахунку здійснюватиме перевірку наведеної в ній інформації, зокрема, правильність нарахування виплат, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, дані про сплату ЄСВ тощо.

У разі потреби, може здійснюватись обмін інформацією зі страхувальником шляхом направлення запиту щодо уточнення інформації, наведеної у заяві-розрахунку. При виявленні помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з рекомендаціями щодо їх усунення.

Заява-розрахунок подається роботодавцем для надання працівникам таких видів матеріального забезпечення:

– допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

– допомога по вагітності та пологах;

– допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

– допомога по тимчасовій непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

– виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу;

– відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.

Також, з 1 жовтня вступає у дію можливість подання заяви-розрахунку (та квартального звіту Ф4 - ФССзТВП) в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Для подачі заяв-розрахунків, повідомлень про виплату коштів застрахованим особам і звітності по використанню коштів Фонду у електронному вигляді Ви маєте подати до відділення Фонду підписаний Вами договір (зразок договору ).

З питаннями телефонуйте за номером 3-54-60, 3-86-26

 

1130

Мін’юст наказом виклав у новій редакції деякі форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань:

  • Форма 1  Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи 
  • Форма 2  Заява про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа чи модельного статуту
  • Форма 3  Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань 
  • Форма 4  Заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи
  • Форма 5  Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань
  • Форма 6  Заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи
  • Форма 8  Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації
  • Форма 9  Заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань
  • Форма 22  Заява про державну реєстрацію (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації
  • Форма 23  Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

Вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу, у тому числі забезпечити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього, доручено технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Передбачається, що цей наказ набере чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

Наказ Мін’юсту від 29.08.2018 р. № 2824/5

Джерело: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100009062-onovleno-formi-zayav-u-sferi-derzhreyestratsiyi-yuridichnikh-osib-ta-fizichnikh-osib-pidpriyemtsiv

З 01 липня 2018 року підприємства торгівлі та сфери послуг у випадку відсутності монет дрібних номіналів будуть проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги).

Про це під час прес-брифінгу повідомив директор Департаменту грошового обігу Національного банку України Віктор Зайвенко.

“Національний банк України упевнений, що правила заокруглення застосовуватимуться справедливо і прозоро для обох сторін розрахунків, – наголосив він. – Застосування правил заокруглення загальних сум розрахунків готівкою спростить щоденні розрахунки громадян та дасть можливість скоротити витрати держави на карбування і забезпечення грошового обігу на понад 90 млн гривень на рік.”

Такий ефект вдасться досягти завдяки припиненню з 01 липня 2018 року карбування та випуску у готівковий обіг монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок і продовження карбування та випуску лише монет номіналами 10 і 50 копійок.

Монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок, уведені в обіг раніше, і надалі використовуватимуться як засіб платежу (грошова одиниця України – гривня і надалі дорівнюватиме 100 копійкам). Національний банк спеціально не вилучатиме з обігу ці монети, і вони перебуватимуть в обігу необмежений період часу до окремого рішення Правління Національного банку.

Заокруглення буде застосовуватися лише у випадку відсутності монет дрібних номіналів при розрахунках готівкою. У разі наявності в покупця монет дрібних номіналів, він і надалі може ними розраховуватися, а в разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами. Лише у разі відсутності монет зазначених номіналів і у покупця, і у продавця застосовуватиметься правило заокруглення загальної суми покупки в чеку.

“Банки повинні приймати у громадян монети дрібних номіналів без будь-яких обмежень, обмінювати на монети та банкноти інших номіналів, а також видавати клієнтам монети дрібних номіналів за наявності їх у залишку операційної каси”, – додав Віктор Зайвенко.

При цьому, заокруглення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків.

Заокруглення стосуватиметься тільки загальних сум розрахунків готівкою у чеку та розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару[1].

Заокруглення відбуватиметься за такими математичними правилами:

1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

У свою чергу підприємства торгівлі та сфери послуг, що застосовують реєстратори розрахункових операцій, під час проведення готівкових розрахунків мають зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення. Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Також Віктор Зайвенко розповів, що Національний банк провів попередні консультації та обговорення цього питання з державними органами (Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба, Міністерство інфраструктури України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство юстиції України, Пенсійний фонд) та банками, представниками сфери торгівлі та послуг, іншою діловою спільнотою та громадськістю, які позитивно поставилися до застосування подібних правил заокруглення.

Він зауважив, що Національний банк зацікавлений, щоб застосування правил заокруглення під час готівкових розрахунків відбувалося комфортно як для споживачів, так і для  суб’єктів господарювання.

Розуміючи, що на початку у суб’єктів господарювання можуть виникнути побоювання стосовно правильності застосування  правил заокруглення, Національний банк України звернувся до Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби з проханням надати детальні роз'яснення щодо питань, які можуть виникнути під час впровадження механізму заокруглення та не застосувати до бізнесу штрафних санкцій за проведення касових операцій, пов’язаних із заокругленням.

Нагадаємо, Голова Національного банку України Яків Смолій оголосив про таке рішення регулятора в рамках продовження політики оптимізації готівкового обігу 14 березня 2018 року під час презентації нових обігових монет.

Відповіді на актуальні запитання щодо правил заокруглення  можна переглянути за посиланням.

Довідково.

Станом на 01 червня 2018 року у готівковому обігу країни перебувало готівки (банкнот та монет) на загальну суму 360,8 млрд. грн, у тому числі монет – 2,1 млрд грн (13,0 млрд шт.):

1 коп. – 2 437,9 млн шт. (18,76% від загальної кількості монет у обігу);

2 коп. – 1 396,8 млн шт. (10,75% від загальної кількості монет у обігу); 

5 коп. – 1 877,0 млн шт. (14,44% від загальної кількості монет у обігу);

10 коп. – 3 808,9 млн шт. (29,30% від загальної кількості монет у обігу);

25 коп. – 1 730,1 млн шт. (13,31% від загальної кількості монет у обігу);

50 коп. – 1 240,3 млн шт. (9,54% від загальної кількості монет у обігу);

1 грн. –   500,8 млн шт. (3,85% від загальної кількості монет у обігу).

2 грн. –    7,0 млн шт. (0,05% від загальної кількості монет у обігу).

[1] відповідні норми передбачені постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 “Про оптимізаціюобігу монет дрібних номіналів”

За матеріалами НБУ

Нагадуємо, що наприкінці місяця будемо мати чотири вихідні поспіль. Натомість субота 23 червня буде робочою

 

У червні будемо мати додаткові вихідні у зв'язку з Днем Конституції (28 червня). 

28 червня у цьому році припадає на четвер. Для створення сприятливих умов для святкування  Кабмін розпорядженням від 11.01.2018 р. №1-р  рекомендує працівникам підприємств, установ та організацій, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя), перенести робочі дні з п'ятниці 29 червня на суботу 23 червня.

Таким чином, наприкінці місяця будемо мати одразу чотири вихідних - з 28 червня по 1 липня. А загалом у червні буде 10 вихідних та 20 робочих днів.

При цьому 27 червня буде передсвятковим днем. Тому робочий час в цей день буде скорочено на одну годину.

Як працюватимуть Центри обслуговування платників ДФС?

 Центри обслуговування платників у святкові та вихідні дні червня працюватимуть за таким графіком:

  •  30 червня  – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13:00;
  • 24, 28, 29 червня – вихідні дні;
  • 23 червня – за режимом роботи відповідних ДПІ/ОДПІ ДФС, при яких вони створені;
  • 27 червня – робочий день буде скорочено на одну годину.

Джерело: «Дебет-Кредит» 

На практиці бувають ситуації, коли засновник або один із власників товариства виконує функції керівника, не отримуючи за це винагороду. Така діяльність є цілком правомірною, оскільки за ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством може здійснюватися власником безпосередньо або призначеною ним особою, в т.ч. найманим керівником, з яким укладається трудовий договір (контракт).

Однак виникає закономірне питання стосовно правової природи правовідносин, коли засновник (учасник) підприємства виконує функції його керівника, та чи повинен він отримувати винагороду за здійснювану ним діяльність у вигляді заробітної плати.

Усталеної судової практики, яка надавала б роз’яснення цього питання безпосередньо, немає. Проте існує чимало рішень судів, які тим чи іншим чином стосуються діяльності керівників підприємств з отриманням винагороди чи без такої.

Правомірність здійснення засновником функцій керівника без укладення трудового договору та виплати заробітної плати

Правова позиція щодо правомірності виконання засновником підприємства функцій директора цього ж підприємства без укладення трудового договору та, відповідно, отримання заробітної плати викладена в ухвалі Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 у справі №2a-1870/1072/12.

За матеріалами справи, статутом підприємства було передбачено, що його засновник виконує обов’язки директора і при цьому отримує винагороду у вигляді дивідендів, а заробітна плата йому не виплачується. Контролюючий орган за результатами податкової перевірки виніс податкове повідомлення-рішення, яким визначив зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. На думку податкової, при здійсненні керівництва підприємством засновник фактично перебував у трудових відносинах, відтак повинен був отримувати заробітну плату та сплачувати ПДФО. Неотримана заробітна плата розраховувалася, виходячи з розміру мінімальної.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, платник податків звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення. Суд підтримав позивача, вказавши, що висновки податкової є безпідставними, оскільки управління підприємством засновником передбачено у статуті підприємства, та вказав, що «враховуючи такі положення статуту підприємства, суд вважає безпідставним висновок відповідача про те, що засновник підприємства, який виконував обов’язки директора, працював на підставі трудового договору і мав отримувати заробітну плату як найманий працівник».

Для обґрунтування позиції щодо правомірності виконання засновником підприємства функцій директора без трудового договору можна також використати висновки Конституційного суду, викладені у рішенні від 12.01.2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ст. 99 Цивільного кодексу України.

У цій справі Конституційний суд України вирішував питання щодо того, чи повинна процедура усунення від посади директора підприємства, з яким не укладено трудовий договір, відповідати вимогам трудового законодавства. Суд зазначив, що усунення голови виконавчого органу товариства (керівника) за цивільним законодавством та відсторонення працівника від роботи за трудовим законодавством мають відмінну правову природу й різні юридичні наслідки. З цього можна зробити логічний висновок, що КСУ також виділяє можливість здійснення керівником, що є учасником або засновником підприємства, управління суб’єктом господарювання без укладення трудового договору та отримання заробітної плати.

З усього наведеного випливає, що власник (засновник, учасник) підприємства може управляти власним бізнесом без оформлення трудових відносин та отримання заробітної плати. Він вправі вирішувати питання діяльності підприємства відповідно до положень установчих документів юридичної особи, а відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора, є корпоративними.

Неправомірність здійснення засновником функцій керівника без укладення трудового договору та виплати заробітної плати

Водночас Вищий адміністративний суд України у своїх попередніх рішеннях висловлював позицію, прямо протилежну наведеній вище. Так, в ухвалі ВАСУ від 04.06.2008 у справі №К-32016/06 бачимо формулювання «…у разі, якщо засновник підприємства є одночасно його директором, а відтак найманим працівником…».

За матеріалами цієї справи підприємство звернулося з позовом до управління Пенсійного фонду України про визнання недійсною вимоги відомства щодо сплати боргу у вигляді донарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Вимога базувалася на тому, що засновник підприємства фактично виконував функції керівника, а оплата його праці не здійснювалася. Відтак ПФУ донарахував грошові зобов’язання зі сплати збору від суми мінімальної заробітної плати.

ВАСУ погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зробив висновок, що коли засновник підприємства є одночасно його директором, він є найманим працівником і повинен отримувати винагороду за свою працю, з якої необхідно сплачувати усі належні податки і збори. На жаль, у цьому рішенні ВАСУ ніяким чином не обґрунтовує такий короткий, проте категоричний висновок.

Аналогічна позиція була висловлена ВАСУ в ухвалі від 13.09.2006 у справі №К-6605/06. Не дублюючи опис фабули справи, варто вказати, що тут касаційний суд також беззаперечно проголошує, що у разі виконання засновником фірми функцій директора його слід вважати найманим працівником та здійснювати оплату праці за трудовим законодавством.

Ці рішення варті уваги, проте, безперечно, не мають на сьогодні регуляторного значення.

Загалом можна зробити висновок, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора без укладення трудового договору, є корпоративними, а отже, у такому випадку відсутній обов’язок сплачувати заробітну плату, та сплачувати з неї податок на доходи фізичних осіб, військовий збір чи ЄСВ.

 

Джерело: http://yur-gazeta.com

Із 23 лютого (дня офіційного оприлюднення у газеті «Урядовий Кур’єр») набула чинності постанова КМУ від 18.12.17 р. № 1104, якою Уряд затвердив перелік органів держнагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону від 03.11.16 р. № 1728-VIII. щодо мораторію на перевірки. З 23 лютого 2018 року проводитиперевіркиу порядку, встановленому законодавством, має право інспектор праці виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради  в частині дотримання законодавства про працю.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції). Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю (КЗпП), ст. 15 і 24 Закону «Про оплату праці»)

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП; ст. 24 Закону «Про оплату праці»). Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 115 КЗпП.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, згідно зі статтею 265 КЗпП несуть фінансову відповідальність: 3 мінімальні зарплати (на сьогодні – 11 169 грн.) - за порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплату не в повному обсязі.

Відповідно до статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 175 Кримінального кодексу за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Управління Держпраці у Вінницькій області